ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
науковців і працівників відділу еколого-просвітньої роботи Чорноморського біосферного заповідника НАН України до уповноважених органів державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, Національної академії наук України, наукової ради з проблем заповідної справи і діяльності заповідників при ВЗБ НАН України, комітету Верховної ради з питань екології, Національного комітету МАБ ЮНЕСКО, громадських екологічних та правозахисних організацій, до всіх небайдужих громадян України
Чорноморський біосферний заповідник НАН України (далі — ЧБЗ) — одна з найстаріших і найцінніших природоохоронних територій України. Він був створений 14 липня 1927 року Постановою РНК УРСР „Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів“. З 1958 року підпорядкований Національній академії наук України. У 1985 році включений до Світової мережі біосферних заповідників. Головним завданням ЧБЗ є збереження його унікальних природних комплексів, а також вивчення основних природних процесів і явищ, які в них відбуваються. Природні комплекси заповідника завдяки надзвичайному багатству ландшафтів, флори та фауни мають велике наукове та природоохоронне значення. Акваторії в межах ЧБЗ — Тендрівська та Ягорлицька затоки, — складно поєднуючи унікальні зональні й азональні компоненти, не мають рівних у Чорноморсько-Азовському регіоні за своєю екологічною та природоохоронною цінністю. Згідно Рамсарської конвенції (1975) вони включені до мережі водно-болотних угідь міжнародного значення.
Заповідник — науково-дослідна установа, важлива база для навчання майбутніх фахівців і центр екологічної освіти в регіоні. Природні властивості ЧБЗ високо оцінені міжнародною науковою спільнотою та освітянськими установами.
У 2017 році Міноборони України двічі провело навчальні стрільби з важкого озброєння по території біосферного заповідника на острові Тендра, незважаючи на наявність військового полігону в межах незаповідної частини острова. Факт обстрілів ЧБЗ висвітлювався в інформаційних повідомленнях УНІАН1, на офіційному сайті МБО „Екологія-Право-Людина“ та в соціальних мережах2. Розуміючи важливість випробувань, які проводяться підрозділами Міноборони, заповідник у 2016 році дав згоду на розташування полігону в незаповідній частині півострова Ягорлицький Кут (протокол засідання НТР від 04 серпня 2016 р. № 6). При цьому нам надавалися чіткі гарантії, що стрільби будуть проводитися виключно над акваторією відкритого моря, за межами заповідних територій та акваторій. Ці гарантії систематично порушуються організаторами стрільб. Такі дії Міноборони суперечать Законам України „Про природно-заповідний фонд України“, „Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року“, „Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів“, „Про Червону книгу України“, „Про охорону навколишнього природного середовища“, „Про екологічну мережу України“, розпорядженням Кабміну України „Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки“, „Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року“, іншим законодавчим актам України та міжнародним угодам і є умисним пошкодженням природно-заповідного фонду, а отже кваліфікуються як порушення, відповідальність за які передбачена статтею 252 Кримінального Кодексу України.
Про ситуацію з браконьєрством на Кінбурнському півострові — телесюжет від Радіо Свобода.
В уявленні середньостатистичного громадянина жаби та змії викликають не найкращі асоціації. Проте немає тварин корисних і шкідливих, переконують зоологи: упереджене ставлення до представників того чи іншого виду або родини живих істот нерідко є наслідком відсутності знань про них. В яких умовах живуть українські амфібії та рептилії і якого захисту потребують – про це в ефірі науково-популярної програми „Всесвіт“ радіостанції „Голос Києва“ розповіли фахівці-герпетологи – старший науковий співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, кандидат біологічних наук Оксана Некрасова й студент другого курсу магістратури Навчально-наукового центру „Інститут біології та медицини“ Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Марущак.
За посиланнями на веб-сайті Національної академії наук України можна ознайомитися з детальною анотацію інтерв’ю вчених, та прослухати власне запис радіопередачі.
Одним із чинників порушення рівноваги в екосистемах є вторгнення (випадкове або цілеспрямоване, за допомогою людини) нових видів живих організмів. Наприклад, загрозу для аборигенних видів риб певної водойми можуть становити так звані риби-вселенці. Про їхній вплив на іхтіофауну водних екосистем розповіла в ефірі науково-популярної програми „Всесвіт“ радіостанції „Голос Києва“ старший науковий співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Юлія Куцоконь.
За посиланнями на веб-сайті Національної академії наук України можна почитати детальну анотацію інтерв’ю дослідниці, та прослухати власне запис радіопередачі.