Блог

: Автор: Strix; Категорія: Блог; 14 лютого 2025

Погожої осінньої днини 15 вересня 1964 р. на безхмарному небі над Херсонщиною сяяло сонце. Ніхто з пересічних жителів області не підозрював, що близько опівдня над ними пролетів космічний апарат KH-4A (KH — абревіатура від Keyнole; з англ. — замкова щілина), що був запущений на орбіту в рамках спільної секретної розвідувальної місії ЦРУ та військово-повітряних сил США під кодовою назвою Corona. Фотографічна камера, встановлена на цьому супутнику, була спрямована своїм довгофокусним (фокусна відстань 610 мм) об'єктивом вниз на земну поверхню і фотографувала місцевість на 70-міліметрову панхроматичну фотографічну плівку Kodak з фантастичною, як на той час, просторовою роздільністю (близько 2-3 м/піксель). Вже пізніше, після того як всі 9.6 кілометрів фотоплівки у касеті фотокамери супутника були проекспоновані, автоматика космічного апарату спрямувала її у спеціальній капсулі, оснащеній гальмівним двигуном, тепловим захистом, радіомаячком та парашутом, до Землі десь над поверхнею Тихого океану. Вже коли капсула спускалася в атмосфері на парашуті, її захопив прямо під час спуску спеціально обладнаний для цієї мети транспортний літак C-130 Hercules від фірми Lockheed. А може й не захопив, бо з тих чи інших причин це не вдалося і вона приводнилася в океані, де у такому разі її підібрав корабель військово-морських сил США, що спеціально чергував у районі орієнтовного її падіння. У будь-якому разі вона цілою і неушкодженою потрапила до секретної лабораторії, де плівку проявили і надрукували величезну серію відзнятих фотографій земної поверхні. Далі всі ці матеріали, потрапили до фахівців, які вишукували на знімках військові об'єкти, адже місія Corona власне і була призначена для спостереження за розвитком воєнного потенціалу СРСР через „замкову щілину“.

Детальніше...

: Автор: Strix; Категорія: Блог; 15 січня 2025

Минулого року директор Біосферного заповідника „Асканія-Нова“ імені Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Шаповал у одному зі своїх інтерв'ю висловив, на наш погляд, дуже важливу думку, яка в загальних рисах полягає в тому, що немає найменшої потреби в очорненні фейковими екологічними злочинами окупаційних структур і збройних формувань. Останні і так є абсолютним злом і зробити його більшим уже не можна. Тому слід дотримуватися об'єктивності у фіксації фактів для того, щоб не змішувати достеменне, доконане з якимись допусками і вигадками, бо інакше нівелюватиметься доказова база для доведення екологічних злочинів, які вчинили окупанти. Гадаємо, що принципу об'єктивності слід дотримуватися і стосовно фіксації наслідків тих чи інших екологічних злочинів російських окупаційних військ та окупаційної адміністрації.

Через специфіку частини своїх нинішніх наукових досліджень, науковцям Чорноморського біосферного заповідника доводиться знайомитися з великою кількістю джерел, які присвячені аналізу наслідків катастрофічного водопілля, викликаного підривом Каховської ГЕС російськими окупаційними військами. В процесі вивчення такого роду публікацій та документів час від часу натрапляємо на відверті вигадки.

Детальніше...